Всякий мрійник іншим благодійник поясніть такому:
твоя мрія повернеться вмирати додому.
***
Раз в безмежному степу два вітри гуляли.
І пилюку із дощем перед себе гнали.
Як спочатку дощик, а потім пилюка,
То виходить наклеп – не приємна штука.
Хтось буває обдарує, а потім обмаже.
„Нема долі, щоб без солі”,-
так прислів’я каже.
А ми з вами тої солі з’їли зо три пуди
Та багато залишилось байстрюків в Іуди.
***

Раз старого лиса кликали із лісу:
„Ходи рудий до господи
Дамо м'ясо й рису.
Дамо шубу і чоботи
багато червнів,
ще й рушницю цяцковану,
що забрали в німців...”
Підзивали, викликали,
Пестили словами.
Лис, даремно що із лісу,
Не грався з панами.
***

У безмежнім всесвіті, де сутінки сині,
Де в холоднім мороці мерехтять світити,
Свічечкою блимнула доля Україні.
Ти для неї, Боже мій, щастя прихили.

Прихили, бо холодно людям без надії,
Прихили, бо вірити хочеться нам знов,
Прихили, бо серце стислося без мрії,
Пригорни до неба і дай нам любов.

Хоч одна краплина хай впаде любові,
До землі такої – повної щедрот,
Розіллється думкою, забринить у слові,
Покровою вічною захистить народ.

Ти прости нам Господи розбрати та чвари
І сумління заздрісне, Боже, нам прости:
Сунуться до прірви кинуті отари.
Ситі наші пастирі спалюють мости.