1.
Весела коробочка

Коробка коробочці грізно шепотіла,
бо мала коробочка їсти не хотіла.
Хоч носили діти їй ґудзики і скельце,
та хотіла тістечка їсти натщесерце.

Та хотіла пундиків, казок-оповідок,
щоб було все смачно й цікаво для діток.
Поскладала пряники та поруч з віршами.
От і вибирайте, що просити в мами.

2

Загадка

Хтось ходив попід вікном,
стукав в дах, як в горщик,
Мішав хмари з молоком.
Може?.. Літній дощик!

3.
Хатинка

Де, дитинко,
твоя хатинка?
За горбком,
під містком,
там, де горобинка.

4.
Боягуз

З-під великого горіха
Кріт крадеться тихо-тихо.
Щоб сховатись від гріха
Під листочком лопуха.

5.
Мамина наука

Качечка Ярина научала сина:
«Лети легенько,
пливи швиденько,
вставай раненько,
серед листя й очерету
ховайся, серденько».

6.
Диваки

Качкодзьоб та качкокрил
жили разом серед брил.
Весь час ховалися,
бо всіх боялися.
Хто і як з них виглядає,
тільки брила й пам’ятає.

7
Доля

На прив’язі три човники,
та в кожного – свій шлях:
один подорожує
на лайнері в морях,
дітей катає другий
у парку на ставку,
а третій вік марнує,
без діла, на піску.

8.
Суперечка

«Я, – сказала панна пані, –
буду митися в фонтані!»
«Ні, – сказала пані панні –
треба митися в стакані!»
Верещали, сперечались
і немитими зостались

9
Забудько

Де ходили мої ніжки?
По піску біля доріжки
і край поля, і до річки,
і в садочок до сестрички,
і до лісу, і до ставу –
находилися на славу.
Та я так і не збагнула,
де сама тоді я була.

10

Лінь

Котик котика торкає,
котик котика питає:
«Няв-няв-няв,
мур-мур-мур…
Нумо дряпатись на мур?
«Ні, – сказав той, – помовчи,
хочу спати на печі!»

11

Коропійко

Короп, короп, коропійко
роздобув собі копійку.
Став надутий та пихатий,
бо тепер такий багатий.

12

Неначе пір’їна

В білій пачці, як з моря перлина,
танцював бульдог-балерина.
Він радів і стрибав,
і в повітря злітав
на двох лапах, неначе пір’їна

13

Найсміливіші опеньки

Найсміливіші опеньки
Під кущем знайшли обценьки.
Та не можуть ради дати:
кому їх тепер віддати?
Міцнозубі, трохи зленькі,
просто тигри – не обценьки.

14

Чаклунські клунки

Ой зібралися чаклунки
пакувати свої клунки.
Щастя не згортається,
відвага не гнеться,
мрії розсипаються,
а радість сміється.
Дурість і пихатість
від людей ховають,
тож як спакувати диво –
чаклунки не знають

15

Гави

Як ягідка до ягідки,
як мушка до мушки,
приліпились до паркану
дві руді подружки.
Приліпились, задивились –
хто там йде з-за рогу?
І впустили все, що мали,
просто на дорогу.
Розсипались, розкотились,
статки і наїдки…
Довго ласували ними
гусаки сусідки.

16
Непослух

Доки слухатись не стануть
і мама, і тато –
я гуляти не піду
і не буду спати!
Доки бабця і дідусь
не навчаться шани –
буду завжди я брудним,
впертим і поганим.
Я не їстиму котлет,
не питиму чаю!
– А цукерки й тістечка?
– Ні, не обіцяю.

17

Нечупара

Жив собі бичок –
справа бочок і зліва бочок.
На правому – плямка.
На лівому – пляма.
Плямисті були його
тато і мама.
…В родині Миколки всі гарні і чисті.
Чому ж в нього руки і щічки плямисті?

18
Вдалий торг

Рано-вранці дві зозулі
продавали з вітру кулі,
ще й панчохи з павутиння,
м’яку постіль із лушпиння
та намисто із гороху.
Продали усе потроху.
Вторгували, і немало –
смачну шкірочку від сала.

19

Як як

Один як не знав, як
збирати квіти,
друзям радіти,
задивлятись на хмаринки,
усміхатись до дитинки.
Але той як добре знав, як
бити рогами,
тупати ногами,
слабких лякати,
від сильних тікати.
Тож не мають такі яки
ні пошани, ні подяки.

20

Чудова корова

На світі чудова корова живе,
що діткам своє молоко віддає.
Не пепсі чи колу, не пиво чи квас,
лише молоко, що корисне для нас.
Чудова корова, відважна корова,
по справжньому добра
і дуже здорова!
У розпачі часто буває,
коли молоко прокисає.
Що їй, бідоласі, робити?
Невже в холодильнику жити?

21

На гостину

Йдуть у гості слоненя та його мати
разом з друзями у піжмурки пограти.
З ними родичі, відомі фахівці,
несуть посуд, несуть шибки і стільці.
Бо всі знають, невідомо звідкіля,
яке зграбне і проворне слоненя.
Як гуляли Новий рік у горобців,
то зостались без ялинки й без стільців.
Святкували іменини пінгвиня –
розтоптало усі страви слоненя.
Що не встигнули запхати швидко в рот,
розчавив один слонячий поворот.
От і носять ґречні й совісні слони
в гості посуд і дивани, і столи.
Носять страви, носять люстри і буфет,
у каструлі з ананасом вінегрет.
Повертають все, що хтось з них розчавив.
От у гості і запрошують слонів

22.
Хвороблива машина

Є проблема у машини:
дуже чешуться їй шини.
Чи їх комарі кусали?
Чи мастилом натирали?
Чи дали не той бензин,
небезпечний для машин?
Що робити бідоласі:
чи податися до лазні,
чи до лікаря піди?
Де пораду їй знайти?

23

Два равлики-друзяки

Два равлики-друзяки
у подорож пішли.
Однак до цього часу
їх так і не знайшли.

Десь ходять поміж листям,
блукають по світах:
на клумбі, по доріжці,
у заростях, в кущах.

Їх бачили на лавці,
де з молоком відро.
Далеко так із равликів
ще не ходив ніхто.

Два равлики-друзяки
на місці не сидять.
А вдома під листочком
Мамусі все не сплять.

Турбота та надія
на двох у них одна –
щоб повернула сина
далека чужина.

Два равлики-друзяки
У подорож пішли.
Однак до цього часу
Їх так і не знайшли.

24

Кудлатий джентльмен

Серед кімнати, де диван,
де шафа і торшер,
лежить собі на килимі
кудлатий джентльмен.

Відважний, родовитий,
надійний вартовий!
Є в нього таємниця –
він добрий, а не злий

Кажу вам правду: в п’ятницю
він піде полювати,
щоб сонячного зайчика
у лісі упіймати.

Коли спіймає зайчика у вранішній росі,
То принесе до дому, щоб усміхнулись всі.

25

Будинок- чобіток

За лісом на галявині,
де виріс колосок,
стояв собі охайний
будинок-чобіток.

І мешкали у ньому
мурашки й комарі,
які дзижчали весело
із ночі до зорі.

До гарного будиночка,
що має каблучка,
запрошували в гості
сусіду-павучка.

Всіх кликали обідати
на кухню – у носок,
а потім, через дірочку,
гуляти у садок.

Від спеки і від дощику
будинок захищав,
мурашкам і комарикам
притулок він давав.

Куди б не заблукали,
Із далеких доріг
верталися комашки
додому на поріг.

А в місті на горищі
лежить, хоч без дірок,
нікому не потрібний
чудовий чобіток.

Розшитий оксамитом,
ще й ґудзик золотий,
великий і багатий,
але такий чужий.

Бо рідний дім дорожчий
за золото прикрас,
і прагне повернутися
до нього кожен з нас.

26
Ведмедик-відчайдух

У маленького ведмедика
немає велосипедика.
Хоч його мати
вміє в кеглі грати.
Хоч його тітки
миють у відрах щітки.
А ведмідь-тато –
футболіст завзятий.
Та циркова родина
боїться за сина.

27

Ягідка

Ягідка-крихітка стигне у траві.
Золотаві ягідки, наче ліхтарі.
Без дороговказу дива не знайти.
То ж не знає жадібний, як до дива йти.
Де йому до казки відшукати путь,
коли тільки й хоче ягідку ковтнуть?

28

Колючий рай

Живе їжак у кактусах –
в голках серед голок.
А в кактусових хащах
є затишний куток:
колючий-преколючий,
але то справжній рай.
Ти їжачка у ньому
лиш спробуй, упіймай.

29
Котячий музей

Ви ходили в котячий музей?
Чи бували?
Там показують тільки мишей –
Чи ви знали?

Та біда: не мають
ті миші спокою.
І тому дуже важко
знайти експонат під рукою.

Як немає нікого –
спокійно у рамах на стінах
мишки в позах манірних сидять
на малюнках й картинах.

Розбігаються, тільки-но
кішку побачать.
І таблички для них
вже нічого не значать.

Повертаються – плутають
назви, полички та рами,
залишають на стінах
подряпини, тріщини й плями.

Кошенята і кішки
дивуються дуже, нервують,
та в музеї тихенько
свої експонати чатують.

Дивина, бо надворі,
Удома й на полі
можна бачити мишок
в родинному тихому колі.

Можна бачити в сквері,
в басейні, в ліцеї.
Не побачиш ніколи їх
тільки в музеї.

30

Маринка і хмаринки

Там, де небо, там, де далі,
зовсім там нема печалі.
Кучеряві там хмаринки
нахилились до Маринки.

А Маринка з них сміється,
«вередуля» вона зветься.
Придивіться до картинки
і тікайте від Маринки.

31

Малюкове полювання

Пішов малюк полювати,
щоб собі батьків упіймати.
Мами всі по кутках розбігаються,
за диванами татки ховаються.
Не хочуть бути батьками,
не хочуть не спати ночами,
не хочуть дітей годувати,
не хочуть іграшки їм купувати.
Що малюкові робити?
Як без батьків йому жити?

От піймає він собі маму,
та не будь-яку, а ту саму,
найгарнішу, наймилішу,
дуже лагідну, найдобрішу.
Він впіймає, вполює татка –
не якогось чужого дядька.

Татко – дуже корисна штука,
його можна тримати за руку,
і піти з ним трохи погратися,
на його спині кататися.

От впіймає хлопчина рідних,
хоч багатих чи й зовсім бідних,
щоб потроху до себе привчити…
І почнуть вони разом жити.
А тоді всі скажуть: «Родина
відшукала нарешті сина.
Тільки де так довго барилася
ця чудова розумна дитина?»

32

Батьківські збори

Ходи-ходи до води, до води:
там, де річка із латаття
шиє рибам модні плаття,
раку – капелюха,
щоб не мерзли вуха,
Там осока виросла висока.
Там, там і тільки там
йде зібрання тат і мам.

«Покладу в низинку
жаб’ячу ікринку.
Виросте синочок
і ще десять дочок», –
казала жаба
зелена, не ряба.
«Що таке синочок
та ще десять дочок?
Та в доброго татка, –
дзижчить татко-бабка, –
їх більше сотні,
тому й не самотні».

Виступали плавунці –
ой, моторні ж молодці.
А равлик-друзяка просив
свиснуть рака.

Про що риби говорили,
ми розчути не зуміли.
Не зуміли, не змогли –
ніс та вуха берегли.

33

Модні пси

Хто не знає, хай не каже,
думає добряче,
що гіршого не буває
за життя собаче.

Магазини та салони,
пральні, перукарні –
родовиті цуценята
мають бути гарні.

Родовиті, гарно вмиті
шпіци, такси, булі
із машини у віконце
дують з гумки кулі.

Хай їх люблять,
хай голублять
і годують гарно.
Хай чиєсь байдуже серце
та б’ється не марно.

34

Бабине щастя

Тягнуть у кошику з ринку продукти.
Носять у кошику овочі й фрукти.
Ховають у кошик хліб, шоколад.
Бабця ж носила там… кошенят.

Всі кошенята пухнасті й веселі.
Важко сидіти їм в тісній оселі.
Вилізти звідти кожне з них хоче,
кожне сусіда вусами лоскоче.

Бабця поставила кошик на східці.
Руде кошеня знадобилось сусідці.
Біле сподобалось дівчинці Наді.
Сірому вдома у Петрика раді.

Чорне дісталось кремезному діду.
Від кошенят не зосталося й сліду.
Що ж бабці треба – буряк чи салат?
Ні, тепер носить вона цуценят.

Гарні, веселі такі цуценята,
їх треба теж добрим людям роздати.