1|2|3|4|5|6|7|8
Сповідь
Не там, де я, а десь вдалечині
Притулок серцю знову ти шукаєш,
Блукаєш в почуттях, як уві сні
І все на ту єдину ти чекаєш.
А я живу-пливу, як у човні,
Який невидим в лютім океані.
Нема спасіння в темній глибині,
Зірки надій поснули довгождані.
Куди подітись чуйності думок?
Лише в рядках віршів краса їх ллється,
Як той джерельний, лагідний струмок
Вперед прямує й вже не повернеться.
Так і слова тривожно через лист
Закінчать сповідь у мінорній ноті
Та промовчать, забувши, що колись
Вони були сторінкою в блокноті…
|
