1|2|3|4|5|6|7|8
Птах юності
Юність птахом полетіла,
Нам лиш спогади лишивши,
І, свої піднявши крила,
Залишає нас, злетівши.
Як хотілось ще побути
В чарівнім дитинства краї!
Як хотілось повернути
Знову нам цю птахів зграю,
Що злетіла непомітно,
Нам відкривши двері з школи.
Тої школи, що так рідно
Зігрівала наші долі!
Як тепер нам повернутись
В класи лагідні науки?
Як нам знову намайнутись
На ласкаві, теплі руки,
Що так пестили тривожно,
Що так любо зігрівали.
Кожне серце, душу кожну
Чистим словом оживляли!
Але двері вже закриті,
І прощальний вітер віє.
Дзвін птахів в останній миті
Лине тихо, наче мліє.
До побачення, мій птаху,
Що уніс дитинства весни.
Збережу в душі наснагу
Твою вільну, піднебесну!
|
