1|2
А я закрию очі - темно,
Почую – що шепоче вітер.
Долонями прижму обличчя,
Про що вони сміються:діти?.
Колись тебе не стане – страшно,
Кудись завжди веде: дорога.
Побути ще хоть мить з тобою.
А на душі вона: тривога!
Колись мене не буде: сумно.
Чому вони сіяють: зорі?
Одного разу жити – щастя.
А ще буває так, що – горе.
11. 08.2013
Хочеш, я розповім тобі казку?
Про далекі і незвідані світи.
Про краї прекрасні і чарівні.
Про місця, які так просто не знайти.
Я повідаю тобі історії чудові
Про веселі і заквітчані гаї.
Будеш слухати, мов пісню солов'їну,
Ти цілющі повісті мої.
Слухай, милий, слухай моє слово,
Про життя, яке без горя і біди.
Зможеш легко разом ти зі мною.
Хоч на мить потрапити туди.
Мою мову, легку й мелодійну
Ти до серця самого сприймай.
В світ безпеки, радості й спокою,
З головою, милий, поринай.
Я відкрию тобі і стину всесвітню:
Що назад ніяк немає вороття!
Але сновидіння лиш найліпші
Перетворяться у тебе на життя!
16.04. 2012
Світло, сонце, ранок.
Кава, цукор, ганок.
Дощ, озон і свіжість.
Небо, мрії, ніжність.
Олівець, папір і слово.
Фраза, гумка, кава знову.
Проза, вірш і почуття.
Сни, душа, любов, життя.
|
