Вона лежала одна серед безкрайого поля ковилі…Її груди пестив вітер, соковиті губи співали під дотики ніжного злаку, її золоте волосся піднімалося та опускалося на німе засмагле обличчя, зелені смарагди її очей непорушно огортали всю блакить неба, і навіть безжальне сонце, що випікало озера солоних сліз не було перепоною для неї…Айна лежала мертва… Чорна гадюка-ремінь в’їлася міцною хваткою в лебедину шию бідолахи, вона не бачила як він-покидьок, в минулому коханий, що так і не дізнався про її вагітність, біжить щодуху до свого авто, дівчина вже не зможе шантажувати Михайла тим, що розповість усе його дружині.
«Люстерко», - перекладалося її ім’я, і ніхто не бажав вірити, що дзеркало життя вагітної жінки перетвориться на ілюзорний міраж, що дасть тріщину в житті Айни й покладе її до закритої труни… А він?... Стоятиме біля неї, як просто дуже привітний куратор її університету, опустивши очі віддават ... Читать дальше »