Мрійливо тихо…й майже так бездарно
Не перетворюйся! Змією не ставай!
Не виправдовуйся – все марно!
Тобі ж не вірять – так собі і знай!
Ти незалежна – море по коліна!
Для чого весь цей фарс? Кому?
Не доведеш! А правда – то твої вітрила!
І не дивуйся вже цьому.
Лише ж бо посмішкою вмита.
Нічого більше. Немає масок на лиці.
Тоненьким пледиком укрита
В саду сиділа із пером в руці.
Не довіряй наївна, це ж не вперше!
Кому, а людям ти не вір!
І не дивуйся, бо і друзі брешуть.
Ти проти них у війні мов звір.,
Мрійливо…то така бридота…
І все не так, як у дитячих снах.
На вулиці серед людей є люди! Що ти?
Це все лиш відображення в твоїх очах.
2)
Було так страшно, все німіло,
і стовпи ст
...
Читать дальше »
Просмотров:
523
|
Добавил:
Zoreslav
|
Дата:
2014-05-24
|
|
Відьма
- Проклята відьма! – кричали в слід люди їй, гнали від себе, зневажали…
Вона жила з матір'ю в маленькі хатині майже на краю села. Дуже гарно було того року.
На дворі ще стояла весна. Така рання, така прекрасна… І від тієї весни хотілося кохати… Щиро і віддано. Хотілося цього і Софії.
Гарної вроди була вона: великі чорні очі, густі брови, довге каштанове волосся. Та поведінка в неї завжди була незвичайна. Дивно вона вела себе. Зустрічали її люди і на болотах з двома чорними, як земля ножами в руках, зустрічали і в Старому лісі, куди споконвіку ніхто крім лісника не ходив, зустрічали і серед ночі, майже в північ і майже оголеною, коли сиділа посеред якихось дивних знаків. Почали подейкувати про її зв'язо
...
Читать дальше »
Просмотров:
842
|
Добавил:
Zoreslav
|
Дата:
2014-05-24
|
| |
