Ми не знали чому
нас так прагнули вбить.
Ми не знали, де криється вбивство.
Ми не знали навіщо
підлим катам служить,
коли є свій народ і батьківство.

Не даремно лягли
ми кістьми за народ.
Не даремно кров наша лилася!
Навіть з неба будем
всі останні віки
Україну боронить й захищати!

Не оплакуйте нас,
не жалійте про те,
що теперь нас нема поруч з вами.
Ми всі гуртом зібрались,
і багато тут є
навіть тих, кого ще не дознали.

Тут Сергій Нігоян,
Поруч - Ігор Ткачук
І багацько всіх тут, не злічити.
Ось і Гурик Роман
та Плеханов Сашко
йдуть до нас крізь кровавії віти.

Ми радієм. Радієм!
І ми знаєм чому -
Бо народ знає наші обличчя.
А є ті, хто не зна
свого віку, як звуть,
Вони поруч із нами навічно...

Ми померли за те,
щоб Вкраїна-земля
знала що таке воля й здоров'я.
Ми завжди коло вас,
хоч не бачите нас,
але все одно - поруч. З любов'ю.