Так багато на світі людей
Так багато на світі людей
І кожен має свої думки
Про життя, про те, для чого приходимo
У це буття.
Світ ми сприймаєм по –різному
Радіємо або ж , навпаки, нарікаємо,
Що нічого немає вічного.
Вічна лише душа.
Все, що оточує нас, спливе в небуття.
Нехай, що відбувається, відбудеться,
Й не потрібно поспішати, бо хай іде все
Своїм плином.
Кожне чекає свого часу
Й матиме своє місце у ньому.
Оповідь про самотність
Живе на світі далеко –далеко за лісами й ярами
Сумний науковець.
Кожен день, то нові відкриття
І нові доводи про людське майбуття.
Книга для нього вірна подруга
Наука – то справжня любов,
Яка ніколи не скривдить й не зрадить повік.
Дні його пропливають на одинці із ними
Про людей, про справжнє, що є в цьому світі
Забуте вже ним.
Медитація
Що може бути кращим для мене у бутті,
Яке затягує у вир буденності,
Коли забуваємо про цінності
Й не помічаємо у клопотах щоденності
Радості від спілкування з близькими?
Найкраще - це ніжність і турбота.
І те, що є для кого жити
І не вважати, що то марнота.
І кожен час подарувати тим, хто поруч,
А також, хто в цю мить далеко
І кого ти не можеш пригорнути,
Але все одно, слава Богу,
Якого ти тепло на відстані можеш відчувати
Й також йому взаємно дарувати.
|
